Клінічне обстеження молочних залоз повинно проводитись щорічно акушерами-гінекологами, акушерками оглядових кабінетів,
сімейними лікарями або іншими фахівцями компетентними в мамології. Обстеження включає огляд самої молочної залози з особливою
увагою до стану шкіри та зміни сосків. Наступним кроком є пальпація (прощупування) власне залози та лімфатичних вузлів (пахвових,
над- та підключичних). За умов правильно проведеного клінічного обстеження молочних залоз можна виявити ущільнення розміром до 1 см.
Дослідження пацієнтки повинно розпочинатися з оцінки ступеня ризику. При цьому слід пам’ятати про те, шо приблизно75% жінок, яким вперше
поставлено діагноз РМЗ (рак молочної залози) не мають факторів ризику.
Найочевиднішим фактором ризику є вік – частота захворюваності на рак молочної залози збільшується у міру збільшення віку. Сімейний анамнез
повинен містити дані про найближчих родичів (мати, сестра, дочка), в яких був рак молочної залози та про вік, у якому вони захворіли.
Пацієнтка близької родички, якій був поставлений діагноз передменопаузального раку молочної залози, має значно більший ризик (у 3-4 рази)
захворіти на рак молочної залози, ніж інші. Якщо у найближчої родички рак обох грудей або, якщо найближча родичка перенесла рак молочної
залози, ризик для такої жінки може в 8-10 разів перевищувати ризик у загальній популяції.
Дуже важливо, щоб лікар дізнався про результати усіх попередніх діагностичних біопсій та виявлені раніше захворювання молочних залоз.
Для жінки, що хворіла на рак молочної залози, ризик розвитку нового первинного раку другої молочної залози складає приблизно 0.5% – 1% на рік її життя,
що залишилося.
Під час огляду лікар повинен отримати детальну інформацію про перебіг вагітності та пологів у жінки, зокрема, про кількість пологів та вік,
в якому жінка вперше народила живу дитину. Жінка, яка не мала дітей, або та, що народила дитину після 35 років, має значно більший ризик
захворіти на рак молочної залози.
Фізикальне дослідження молочної залози.
Будова молочної залози.
У жінок молочні залози розташовані симетрично з обох боків від грудини між III і IV-VII ребрами.
У кожної жінки вони мають індивідуальну величину, масу і форму. Паренхіма молочної залози має структуру
альвеолярно-часткових комплексів, що занурені у сполучнотканинну строму й оточені густою мережею міоепітеліальних
елементів, кровоносних і лімфатичних судин, нервових рецепторів. Морфофункціональною одиницею залози є альвеоли.
Вони мають форму пухирців або мішечків, їх стінки вистелені одним шаром клітин лактоцитів, в яких і відбувається
синтез елементів молока. Лактоцити своїми апікальними полюсами звернені до порожнини альвеол. Кожна альвеола
оточена сіткою міоепітеліальних клітин, які мають властивість скорочуватись. До лактоцитів щільно прилягають
кровоносні капіляри і нервові закінчення. Альвеоли, звужуючись, переходять у тонку протоку. 150-200 альвеол
поєднані в часточку із загальною протокою більшого калібру. Часточки створюють частки (всього їх 15-20) з широкими
вивідними протоками, які, дещо не доходячи до соска в зоні під навколососковим кружечком (ареолою), утворюють
невеликі молочні синуси. Останні являють собою порожнини для тимчасового депонування молока і разом із крупними
молочними протоками утворюють єдину систему виведення його із залози. І сосок, і ареола мають величезну кількість
нервових рецепторів, що має надзвичайно велике значення для формування рефлексів, відповідальних за утворення та
виведення молока. Ареола має також особливі залози — це так звані залози Монтгомері, що виділяють секрет із
пом’якшуючими та дезінфекційними властивостями.
За своєю природою огляд молочної залози, що проводиться різними спеціалістами, суб’єктивний і тому можливі різні
інтерпретації одних і тих же фактів.
Зазначимо основні вимоги до проведення фізікального дослідження молочних залоз та послідовність його елементів:
1) огляд слід проводити в спокійній обстановці, яка забезпечує конфіденціальність;
2) пацієнткку слід оглянути у положенні стоячи і лежачи на спині;
3) слід записати дані про приблизні розміри (вимірюється лінійкою), локалізацію, мобільність та консистенцію будь-якого пухлиноподібного утворення.
Клінічне підозрілим є малорухомі пухлиноподібні утворення, яке може бути спаяне з навколишними тканинами, але може і не бути спаяним.
Звичайно воно знаходиться з одного боку, не болить, але може бути чутливими при пальпації.
Однак відомо, що клінічні прояви пухлин молочної залози
надзвичайно варіабельні. Слід також відмітити усі зміни шкіряного покриву такі ж втягнення, еритеми чи лущення шкіри соска;
4) кожний сосок треба легенько стиснути, щоб дослідити виділення;
5) треба оглянути лімфатичні вузли у підпахвинній ділянці, їх оцінка повинна виявити чи являються вони клінічне негативними (нормальний
розмір, м’які, мобільні). Якщо вузли викликали підозру, потрібно оцінити їхню консистенцію, визначити, чи є вони поодинокими, чи множинними,
рухливими чи фіксованими;
6) результати огляду, навіть якщо патології не виявлено, повинні бути повністю задокументованими.
На даному етапі обстежені жінки повинні знати про фактори ризику, які на них впливають, враховувати їх під час оцінки свого стану здоров’я і
вносити корективи у свій спосіб життя.
Після збору анамнестичних даних стосовно факторів-ризику формуються групи пацієнток, які підлягають обов’язковому направленню на мамографію.
Далі приведені фактори ризику для направлення пацієнтки на скринінгову мамографію.
1. Рак молочної залози у найближчих родичів (мати, сестра, дочка, бабуся по материнській лінії) чи інше захворювання на рак у пацієнтки.
2. Вік 40 років і більше.
3. Дизгормональні гіперплазії молочної залози (локалізовані форми чи вузлові компоненти, виділення із соска, фіброзно-кістозна мастопатія).
4. Ендокринні порушення (патологія щитовидної залози, цукровий діабет, гіпоталамо-гіпофізарно-надниркові захворювання, ожиріння ІІ-го та ІІІго
ступеня – перевищення нормальної ваги тіла на 20 кг та більше).
5. Порушення репродуктивної функції – аборт після 35 років, перші пологи після 30 років, безпліддя, ранні чи пізні місячні.
6. Захворювання репродуктивних органів – пухлини матки та придатків, запальні хвороби, порушення менструальної функції.
7. Проліферативні захворювання після лікування (в анамнезі, за даними біопсії) – вік 40 років і більше – обов’язково щорічно.
У випадках наявності трьох і більше факторів – пацієнтку слід направити на мамографію.
Терміни профілактичних візитів до лікаря
Вік до 35 років
• УЗД молочних залоз 1 раз у рік
• огляд гінеколога 1 раз у рік
• мамографія за показниками
Вік від 35 до 50 років
• огляд мамолога 1 раз у рік
• УЗД молочних залоз 1 раз у рік
• огляд гінеколога 1 раз у рік
• мамографія 1 раз у 2 роки
Вік від 50 років
• огляд мамолога 1 раз у рік
• УЗД молочних залоз 1 раз у рік
• огляд гінеколога 1 раз у рік
• мамографія 1 раз у рік