Гормонотерапія очами мамолога…

Вік людини це не катастрофічна зміна молодості на старість, як іноді здається, а повільний перехід у інші формації життєдіяльності організму.

Важливу роль у формуванні нашого самопочуття (як фізичного, так й психологічно-емоційного) у тому чи іншому віці грають гормони, точніше варіації їх численних комбінацій, які постійно змінюються під впливом чисельних факторів.

Гормональний фон жіночого організму – це 18 гормонів у 70 варіантах комбінацій та 300 підвидів… Саме він задає тон у роботі усього організму, у тої чи іншої ступені впливаючи на діяльність кожного органу та системи.

Молочна залоза – одна с основних органів-мішений жінки. Думка, що гормони мають негативний вплив на органи мішені склалося з тих самих часів, коли гормональна терапія тільки зароджувалася.

Жінка повинна бути гормонально скерована. Будь-яка гормональна терапія має проводитися під систематичним контролем стану здоров’я.

Фактори ризику генетична складова

У наш час досить високий рівень інформованості людини. Майже кожний з нас незалежно від віку має доступ до інтернету – чи самостійно, чи за допомогою рідних або друзів. Тому можна вважати, що кожна жінка знає, що неминучий період клімаксу пов’язаний зі зміною гормонального фону організму, головне – зі зменшенням в організмі естрогену, гормону, який виробляється яєчниками. Вона розуміє, що коли працездатність яєчників затухає, рівень естрогену бажано компенсувати за допомогою гормональних препаратів. При цьому вона багато чула та читала, що гормонотерапія має чимало побічних явищ та протипоказань, її треба з великою обережністю використовувати при цілої низки наявних захворювань або ризику їх виникнення. Вона проконсультувалася з декількома гінекологами та отримала декілька різних по суті рекомендацій, у тому числі протилежних. З інструкцій до препаратів вона дізналася що всі вони мають якісь протипоказання конкретно при її хронічних захворюваннях чи станах. Екскурсії в інтернет з його величезним потоком суперечливої інформації питання не прояснили. Проте, в багатьох джерелах вона знайшла інформацію, що гормонозамісна терапія, наприклад, підвищує ризик виникнення раку молочної залозі. І вона вирішила «зам’яти» проблему, благо клімактеричні негаразди не дуже впливали на якість її повсякденного життя… А що робити тим, у кого суттєво впливають? Ризикувати?

Відразу зазначимо, що невиправданий ризик не потрібен нікому. І у першу чергу звернемо увагу на тих жінках, кому повезло, у кого період клімаксу не супроводжується явними неприємними моментами, які затьмарюють життя. Підкреслимо слово «явними». Бо якщо жінку не турбують чи не дуже турбують таки типові симптоми, як припливи, підвищена пітливість, безсоння, серцебиття, це ще не означає, що процес вікової перестройки організму у зв’язку із затухання репродуктивної функції не відбивається на роботі усього організму. Зазначається, що у цій період на 25% підвищується ризик серцево-судинних захворювань, на 45% переломів кісток кінцівок, на …..% ризик розвитку злоякісних утворень, на …% діабету… Звичайно ж, ми не в змозі припинити природні процеси старіння організму, але відстрочити їх на 10, 15, 20 років, уповільнити їх перебіг, значно покращати якість активного життя – це вже у наших силах. Тому у період клімаксу кожна жінка без винятку потребує сучасного коригуючого лікування. Один з ефективних напрямків такого корегування – замісна гормонотерапія, яка вже не один десяток років має масове успішне застосування у розвинутих країнах світу. Причому з кожним роком з’являються нові препарати та методики їх застосування в залежності від індивідуальних особливостей організму жінки.

Безумовно, ми не можемо стверджувати те, що замісна гормонотерапія, навіть ретельно індивідуально підібрана, не несе в себе будь-які ризики. Але тут треба говорити про виважену оцінку ризиків, а головне – про шляхи їх мінімізації. Стосовно оцінки ризиків, що переважатиме: підвищення на 25% ризика розвитку серцево-судинних захворювань, на 45% переломів шийки стегна чи на 5% рак молочної залози? При цьому, прийом замісної гормонотерапії передбачає систематичний контроль основних показників стану здоров’я жінки. А саме: перши контроль через місяця після початку терапії, далі – кожні 6 місяців. При тому, щорічне проведення лабораторного та ультразвукового досліджень статевих органів та мамографія молочної залози, а також оцінка гормонального стану.

Клінічно встановлено, що з кожним роком прийому замісної гормонотерапії ризик розвитку раку молочної залози зростає на 2,3%. Але цей показник відображає й ріст рівня ранньої діагностики захворювання, що зв’язане з проведенням обов’язкових щорічних обстежень. Тому ці щорічні 2,3% росту виявлення раку можуть як раз грати на користь ранньої діагностики та усіх переваг лікування захворювання на ранніх стадіях.

Таким чином грамотне підібрана за індивідуальними потребами замісна гормонотерапія не тільки значно покращує якість життя жінки, а й вимагає від неї більш відповідального ставлення до власного здоров’я, а значить й більшої любові до себе.

Коли слід починати замісну гормонотерапію – у 45-50 років, коли з’являються перші признаки того, що насувається клімакс, у 55-60 чи ще пізніше? Світова тенденція останнього десятиріччя свідчить, що підготовку організму до вікового затухання діяльності репродуктивної та інших систем доцільно починати за 10-12 років до початку клімаксу у період самого розквіту жінки, тобто у 35-37 років. Процес плавного повільного переходу суттєво пом’якшує, а іноді й практично виключає, фізіологічні та психологічні стреси, сприяє комфортної адаптації до вікових змін. Можна, конечно, говорити, що це спірний підхід, відстоювати позиції невтручання до природних процесів без явних прояв відхилення у стані здоров’я та самопочуття. Але статистика свідчить, що середня тривалість життя жінок у країнах Західної Європи сягає 83-85 років, у США – 81, Японії – наближується до 86, в Україні – 74 роки. Кожна жінка має право свідомого вибору, як їй зручніше жити та які пріоритети обрати у своєму житті.

Треба зазначити, що замісна гормонотерапія не обмежується тільки препаратами синтетичних гормонів. Сьогодні існує вибір препаратів на основі гормонів тваринного походження. Набирає популярності фіто-замісна гормонотерапія…..

З інтернету

«Гормональна терапія являє собою метод лікування симптомів клімаксу за допомогою прийому синтетичних жіночих статевих гормонів». Хіба це виключне симптоматичне лікування?

http://vidpoviday.com/gormonoterapiya-pri-menopauzi-chi-mozhna-kupiti-molodist

Що ж реально може допомогти жінкам, яким не підходить гормональна терапія? Перше – симптоматичне лікування. Антидепресанти допомагають зменшити припливи і нормалізувати настрій і психічний стан. Іноді також рекомендують протисудомні препарати або препарати проти підвищення тиску. Іноді використовують препарат Тиболлон, дія якого нагадує вплив естрогену. Але ефект від його застосування значно слабкіше, ніж від замісної гормональної терапії при значно більшій кількості побічних ефектів.

http://zdorovko.info/kak-umenshit-estrogeny-v-organizme/ ?????

http://www.ayzdorov.ru/tvtravnik_brokkoli.php

Гінекологія!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Фітогормонотерапія, броколі ….

Період розвитку раку молочної залози – до 10 років

http://znaj.ua/news/interesting/54254/insult-ne-dlya-vsih-odnakovo-strashnij.html

Первый контроль следует провести через 3 месяца после начала терапии, в последующем — каждые 6 месяцев. На фоне приема ЗГТ показаны ежегодное проведение цитоморфологического исследования эпителия шейки матки, УЗИ половых органов и маммографии, а также оценка показателей липидного обмена и коагулограммы.

 Одна из каждых двух женщин, достигших 50 лет, умирает от инфаркта или инсульта, тогда как от рака молочной железы — лишь каждая 25-я женщина.

Проанализировав более чем 90% всех эпидемиологических данных, касающихся этой проблемы, ученые пришли к выводу, что чем дольше используется ЗГТ, тем больше риск рака молочной железы. Относительный риск его развития возрастает на 2,3% с каждым годом использования ЗГТ. После отмены ЗГТ относительный риск постепенно снижается, достигая исходного уровня через пять лет. Тем не менее среди факторов риска рака молочной железы, таких как избыточный вес, поздняя менопауза, прием алкоголя, поздняя беременность, даже высшее образование, прием ЗГТ занимает последнее место. Употребление пяти и более граммов этилового спирта в сутки значительно повышает риск развития рака молочной железы при совместном использовании с ЗГТ. Отмечено линейное увеличение частоты случаев рака с увеличением дозы потребляемого алкоголя. С другой стороны, существует дозозависимая связь между использованием ЗГТ и развитием рака молочной железы с благоприятной гистологией, с экспрессией рецепторов к эстрогенам. Это значительно влияет на исход дальнейшего лечения этого заболевания и более низкую смертность.

Такая высокая выявляемость рака молочной железы на фоне ЗГТ эстрогенами может быть обусловлена и более регулярным обследованием молочных желез у женщин, использующих ЗГТ.

Последние исследования, посвященные комбинированной терапии, продемонстрировали, что добавление прогестинов к эстрогенам не только не снижает, но может даже увеличить риск рака молочной железы.

Прогестаген– это общий термин, использующийся для описания любого вещества, который обладает биохимической способностью содействовать вынашиванию ребенка, или так называемым «прогестациональным» качеством.

Прогестерон(присутствует в организме человека и всех позвоночных животных) – это естественный биологический прогестаген. Человеческий прогестерон вырабатывается преимущественно желтым телом после овуляции, а также плацентой во время беременности. Небольшое количество прогестерона вырабатывают надпочечники, но для того чтобы подготовить организм к беременности, этого недостаточно.

Прогестины– созданные человеком химические молекулы, структура которых отличается от молекул, свойственных человеческому организму. Их свойства и воздействие похожи на действие прогестерона, но, поскольку их молекулы имеют несколько иной состав, существует также и ряд другихсвойств, а в некоторых случаях они даже более мощны,чем естественный прогестерон. В результате прогестины по-разному функционируют в организме. Временами это необходимо и только приветствуется, но иногда это доставляет много забот.

Применение синтетических прогестинов, особенно медроксипрогестерона ацетата (МПА), и есть самая распространенная причина неприятных побочных эффектов, которые связывают с гормональной терапией, и среди них прибавление лишних килограммов.Существуют два основных фактора, определяющие баланс желательных и нежелательных побочных эффектов, – баланс прогестина и эстрогена в препарате и относительный баланс функционирования прогестагенов и андрогенов. Препараты, содержащие только прогестин, в которых отсутствует эстроген(норплант, депо-провера), обычно вызывают самые неприятные побочные эффекты, потому что негативное воздействие прогестина не компенсируется пользой, которую приносит организму эстроген.

Как протестерон воздействует на тело

  • Воздействие прогестерона на обмен веществ

Быстрая смена гормонов во время менструального цикла и баланс эстрадиола и тестостерона оказывают влияние на множественные функции обмена веществ, от которых зависит регуляция веса. Среди них – отложение и использование углеводов и жиров, скорость опустошения желудка, выброс инсулина, производство кортизола, расщепление кофеина и протеинов, тяга к пище и воздействие гормонов на работу желчного пузыря и иммунную систему. Прогестерон и эстрадиол вместе регулируют запасы жира в вашем организме, наращивание мышечной массы и ее восстановление, а также телосложение. Частично они делают это путем изменения активности фермента липопротеина липазы (ЛПЛ), содержащегося в жировых клетках (адипоцитах). Для снижения содержания жира в организме (тучности) эстрадиол снижает активность ЛПЛ, в то время как прогестерон увеличивает запасы жира для возможного вынашивания ребенка, увеличивая соответственно активность ЛПЛ-фермента. А вы еще удивляетесь, почему женщине труднее, чем мужчине, похудеть даже при усердных занятиях спортом!